Визнання і встановлення еквівалентності в Україні іноземних документів про освіту (далі – визнання) здійснюються за рішенням МОНмолодьспорту, яким підтверджується право власника таких документів на продовження навчання або працевлаштування за фахом в Україні.
Визнання і встановлення еквівалентності документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав в Україні здійснюється за заявою громадянина (далі – заявник).

Заявником може бути власник іноземних документів про освіту або інша особа, яка представляє його інтереси з питань визнання на підставі довіреності, оформленої згідно з вимогами чинного законодавства України.

Для неповнолітніх осіб заявником може бути їх законний представник.

До заяви про визнання додаються:

а) оригінал та завірена в установленому законодавством порядку копія іноземного документа про освіту, правомірність видачі та автентичність якого має бути підтверджена державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого підтвердження (для країн – учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), – проставлення штампа “Apostille”);

б) оригінал та завірена в установленому законодавством порядку копія додатка до іноземного документа про освіту, а також інші документи,в яких зазначається інформація про форму та строк навчання, систему оцінювання знань, перелік навчальних дисциплін (предметів), загальний (тижневий) обсяг аудиторних та самостійних годин (кредитів), кількість семестрів, навчальних тижнів, практик, курсових, випускних робіт, анотації програм з професійно орієнтованих дисциплін; інші компоненти навчального процесу.

Додаток до іноземного документа про освіту, а також інші документи, які містять зазначену інформацію, мають бути підтверджені державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для підтвердження їх автентичності та правомірності їх видачі (для країн – учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), – проставлення штампа “Apostille”);

в) копії документів про попередню вищу або професійну освіту (за наявності такої освіти), правомірність видачі та автентичність яких має бути підтверджена державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого підтвердження (для країн – учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), – проставлення штампа “Apostille”);

г) клопотання від навчального закладу України, в якому планується продовження навчання (для студентів з інших держав);

ґ) копія документа, що засвідчує особу власника іноземного документа про освіту, або копія документа, що засвідчує особу законного представника, якщо власником документа є неповнолітня особа.

Оригінали документів після подання заяви про визнання повертаються заявнику.

Іноземні документи про освіту та інші документи, що подаються заявником, перекладаються на українську мову та разом з копіями оригіналів документів засвідчуються в порядку, установленому законодавством України.

До документів, що не підлягають визнанню належать:

а) документи громадян колишнього СРСР, видані до 15.05.92 (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));

б) документи, видані навчальними закладами, які не мають офіційної реєстрації (акредитації) як суб’єкта надання освітніх послуг в країні, якій вони належать;

в) документи, видані філіями навчальних закладів, якщо такі філії не мають офіційної реєстрації (акредитації) як суб’єкта надання освітніх послуг в країні, на території якої вони провадять освітню діяльність;

г) документи, які не містять інформації про здобуття власником документів певного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким йому надаються академічні або професійні права (продовження навчання або працевлаштування за фахом).

Після подання заявником іноземних документів про освіту для визнання МОНмолодьспорту може звернутися щодо отримання додаткових відомостей до відповідних офіційних органів іноземних держав про достовірність та правомірність видачі поданих документів, а також про:

реєстрацію (акредитацію) навчального закладу органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, якщо така інформація не зазначена в іноземному документі про освіту або в додатку до нього;

реєстрацію (акредитацію) філії навчального закладу органами державної влади країни, на території якої провадиться освітня діяльність такої філії, якщо іноземний документ про освіту (додаток до нього) виданий філією навчального закладу;

права (академічні та професійні), які надаються власнику документів, якщо інформація про такі права не зазначена в іноземному документі про освіту або в додатку до нього.
Процедура визнання проводиться у строк до чотирьох місяців з дати подання заявником повного комплекту документів, оформлених належним чином.

Правові та організаційні основи визнання регламентуються «Порядком визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. N 550 встановлено, що розмір плати за надання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту платної адміністративної послуги з визнання і встановлення еквівалентності документів про освіту, виданих навчальними закладами іноземних держав, становить:

три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян – для фізичних осіб;

п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для юридичних осіб.

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти

Зареєструватися

Скинути пароль

Будь ласка, введіть ваше ім'я користувача або ел. адресу, ви отримаєте лист з посиланням для скидання пароля.